Плоть і Дух,Закон і Благодать

Плоть і Дух, Закон і Благодать

У Посланні до Галатів апостол Павло називає діла плоті: "Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього" (Гал. 5:19-21). Все перераховане вкрай негативне, так що кожна людина згодиться, що такі речі ніяк не пов'язані з добром. Висновок: учинки тіла (тобто діла плоті) за визначенням негативні.

Проте такі діла не зникають автоматично, коли людина приходить до Бога через увірування в Ісуса як Спасителя й Господа. Вони можуть, на жаль, проявлятися. У цьому ж посланні ап. Павло пише: "Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного" (5:15). Гризете та їсте одне одного... Ого! І це вже виявлялося у першоапостольській церкві.

У 1 Посланні до Коринтян Павло називає віруючих, які розділяються, тілесними, тобто плотськими: "Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні?.." (1 Кор. 3:3). Тут також відзначено негативний бік плоті - діла, які моральна світська людина визнає за аморальні. Тож можна зробити цілком правильний висновок, що плоть породжує лише негативні дії, які засуджуються навіть у світі. Але чи повним є такий висновок?

Я веду до того, що зі сторінок Євангелії постає й зворотний бік плоті, коли вона не така потворна й відверто погана. Ось, приміром, у Посланні до Галатів автор заявляє, що всі, що кладуть надію на закон, у небезпеці: "Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті!" (Гал. 5: 4).

Але ж виправдовуються законом ті, хто не робить таких нікчемних гріхів, описаних вище. Навпаки, такі люди прагнуть виконати заповіді закону, які є добрими й духовними по своїй суті. Такі віруючі прагнуть робити добро й ухиляються від зла.

Отже, плоть - як магнітом - притягує до закону. І це недаремно: закон був даний плотській людині, яка, як сказав Ісус, народжена від іншої плоті і сама є такою ж плоттю, і не більше! Як бачимо, віруючі галати повернулися до виконання закону як звичного способу християнського життя. Ось як прокоментував ап. Павло їхній вибір: "Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?" (Гал. 3:3).

Гал 5:2: "Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, то нема вам тоді жадної користи від Христа". Питання: а що у наш час може бути замінником колишнього єврейського обрізання? Тобто що сьогодні переконує віруючих християн виконувати закон? Над цим варто буде поміркувати ґрунтовно, а поки що можна сказати лише одне: прагнення християнина жити по закону засуджується Євангелією і характеризується як відпадіння від Христа.

У першу чергу це викликано тим, що такі речі принижують Господа слави, Ісуса Христа, і Його смерть на Голгофі. Виходить, ціну спасіння визначають як Христос плюс ще щось, зокрема виконання закону, обряду обрізання, тим самим їх ніби урівнюють по своїй значущості і дії. Це пряма образа Бога.

"...тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете" (Гал. 5:17). Виявляється, не обов'язково діла плоті - це порушення десяти заповідей і роблення негативних учинків, осуджуваних суспільством. Це також добрі наміри виконувати й певні настанови Мойсеєвого церемоніального закону.

Зміст життя по духу (такому улюбленому вислову апостола Павла) розкривається ось у цих словах: "Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному!" (Гал. 5:13). Догоджати тілу (плоті) - це бути зосередженим на собі, у той час як любов зосереджена на ближньому.

У Посланні до Римлян Павло дуже промовисто зазначає, що любов - це виконання закону: "Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону" (Рим. 13:10). Отже, напрошується очевидний висновок: жити по духу - це жити заради ближнього, яким, до речі, є ніхто інший, як сам Господь.

Якщо Він Духом Святим мешкає в дусі людини, то він ближчий, ніж дружина. Хоча, звісно, у ролі ближнього ми у першу чергу сприймаємо людей, і це теж правильно. Апостол Іван записав: "Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?" (1 Івана 4:20).

Чому така тяга людини до догоджання Богові через виконання закону? Ап. Павло, навчаючи галатів, нагадує їм: "І свідкую я знову всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він виконати ввесь Закон" (Гал 5:3). Людина не бачить, що закон було дано не для того, щоб ним спастися, а щоб зрозуміти неможливість такого спасіння.

Як може недосконала, грішна людина виконати досконалий закон? Звісно, це абсурд. І ось саме плоть заслоняє віруючій людині реалістично поглянути на функції закону, саме плоть підставляє людину під осудження законом, бо, як сказав апостол Яків, "хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає" (Якова 2:10). У цих словах вирок тим, хто надіється догодити Богові (і спастися) виконанням закону. Це просто НЕМОЖЛИВО!

Часто говорять, що треба розрізняти моральний закон Божий (10 заповідей) і церемоніальний. І це також правильно - треба розрізняти. Проте варто зауважити, що людина, яка думає виконати десять Божих моральних заповідей, навіть якщо це євангельський християнин, повинна усвідомлювати, що вона зосереджується на букві, а не на самому Богові.

Ще одне одкровення Євангелії полягає в тім, що виконати закон можна лише з допомогою Святого Духа. "Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом" (Гал. 5:18). Тому "кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла" (5:16).

На закінчення цієї теми наведу слова апостола: "А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!" (Гал. 2: 16). Певно, проблема кожного християнина в тім, що він забуває, що ділами Закону не тільки не можна виправдатися, але й догодити Богові після виправдання.

І це знову ж таки проблема плоті. Плоть обманює людину, і родзинкою цього глобального обману є апелювання до самоправедності. Як сказав ап. Павло у Посланні до Римлян 10:3, можна не покоритися Божій праведності через її нерозуміння і тим самим намагатися встановити власну праведність. Вердикт Божого Слова такий: "...кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує" (Рим. 10:4).Хочу знати думку форумчан чи співпадае вона з вище написаним чи ні ?

 

Да Сергей. Украинский мы знаем. Я тебе сейчас напишу Евангелие от Луки . Затем вставлю цитату богослова и спрошу, что думают форумчане?

 

Да, а вы на Кубани забыли украинский?

 

виконати - исполнить, выполнить.
вирок - приговор
виконуе - выполняет, исполняет
промовисто - красноречиво

Если проблемы с переводом, то есть отличный вариант для перевода:
http://translate.google.com/

 

бачу розмови, та не бачу відповіді.

 

Відповідь: Так співпадає.
Питання: Поясніть, будь ласка, чому російське слово - язычник, українською звучить - поган? Вони мають різні смислові значення.